НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД
Просимо використовувати
за основу текст англійською мовою

ЛИПЕНЬ 2006

Дискусія про перспективи України на входження в ЄС викликає найрізноманітніші реакції.
 Є ті, хто вважає, що Україна природно належить до Європи і повинна знайти місце в Європейському Союзі. Є і такі, хто думає, що ЕС досягла своїх географічних меж і вже не в змозі далі поширюватись країнами Східної Європи.

Ялтинська Європейська Стратегія дивиться на це питання під іншим кутом зору. Виходячи з положення про те, що Україна має право подавати заяву про вступ до Європейського Союзу, ми спробували показати, яким чином може бути досягнута ця мета.  Іншими словами,  що повинно відбутися приєднання України до ЄС у 2020 році?

Приведена нижче доповідь показує послідовні етапи цього процесу, починаючи з Плану Дій, який склали ЄС і України, потім через угоду про статус асоційованого члену до самого процесу входження.

Доповідь підготувала група експертів під керівництвом Марека Сівеця, депутату Європейського Парламенту.
 

УКРАЇНА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ:

Порядок денний - 2020

Майбутнє України міцно зв’язано з Європейським  Союзом. Традиції країни глибоко європейські. З одного боку, її історія багата, а з іншого – важка. Народ України не може відповідати за все, що йому довелося винести в минулому. Тим більш, що Європа повинна поважати та почитати досягнення українців. Їх прагнення слід розглядати як голос на користь більш сильного та активного Європейського Союзу.

Проект Європейської інтеграції завжди був питанням відкритості.

Угода про входження до ЄС не залишає ніяких сумнівів про те, хто може подавати заяву про вступ – всі європейські країни, які поважають принципи Союзу, мають це право. Це положення має конституційну природу, притаманну Європейському Союзу. Якщо від нього відмовляться, Союз, як політичний проект,  вступить у глибоку кризу.

Ще батьки-засновники вірили в те, що спільнота, яку вони створюють, має об’єднуючу, а не роз’єднуючи природу. 28 березня 1953 року Жан Моне наголосив комітету з економічних справ при Раді Європейської асамблеї: «Наша спільнота є ні маленькою Європою, ні закритою спільнотою». За політичними реаліями, він не міг у той час мати на увазі Україну. Тим не менш, Моне однозначно сприймав розроблений ним проект як відкритий.

Європейська перспектива України має бути визнана природною політичною і стратегічною метою Європейського Союзу. В той же час, Європейська перспектива не означає план негайного членства. Ніякого бланка-запрошення видано не буде. Зрештою,  магія процесу розширення полягає у потенціалі змін і перетворення, які, в свою чергу, викликають прагнення країн кандидатів.

Стаття 49 Угоди про Європейський Союз недвозначно говорить про те, що будь-яка європейська країна, що поважає принципи, викладені в статті 6(1) УЄС, може подавати заяву про вступ до ЄС.

Також є очевидним, що сам Європейський Союз має бути готовим знову відкрити свої двері майбутнім членам, включаючи Україну. Це потребує виконання  двох умов. Перша - процес внутрішньої консолідації має прискоритись. Це стосується як інституційного майбутнього України, так і майбутнього її політики. Ясно, що Європейський Союз має знайти вихід із своєї конституційної кризи, в якій він опинився після провального референдуму у Франції та Нідерландах. Союз також мусить фундаментально переглянути   свій бюджет на 2008-2009 роки, який матиме значні наслідки для його спроможності щодо прийняття нових членів.  Деякі країни-члени ЄС вимагають провести референдуми про подальші розширення. Україна повинна критично перецінити це питання та підготувати стратегію представлення своєї справи європейським політикам, які приймають рішення, та громадськості. Для цієї мети  матимуть бути використані все можливі канали комунікації, включаючи Комітет міжпарламентського співробітництва ЄС-Україна.
  
Членство України в ЄС цілком вірогідне у наступному десятиріччі, або трохи пізніше.
Якщо перспективу України на входження в до Європейського Союзу перевести в площину реальної підготовки обох сторін, безперечно, це означатиме, що для України цілком можливо приєднатися до ЄС у 2020 році. Процес має бути структурованим  і включатиме декілька кроків,  викладених нижче. Якщо їх вдало виконати, є всі умови досягти мети.

У 1958 році Томас Ватсон, який на той час очолював корпорацію IBM, напророчив, що в світі буде ринок приблизно п’яти комп’ютерів. Його приклад свідчить про те, що нам завжди потрібно сполучати реалізм з високим рівнем амбіцій.

Насамперед

Відносини України з Європейським Союзом є частиною Європейської політики сусідства (ЄПС). Формально, статус України схожий зі статусом країн Магрибу, Ізраїлю чи Палестини, з якими Плани Дій ЄПС були узгоджені або узгоджуються. Мережа контактів між Україною та ЄС є більш інтенсивною, ніж з іншими країнами ЄПС. Між лідерами проводяться самміти. Ведеться співпраця з питань зовнішньої політики та політики безпеки. Україна має діючу Угоду про Партнерство та Співробітництво з Європейським Союзом. Однак все це залишає багато простору для ще тісніших стосунків.

Як сказав на інаугурації Президента Ющенка  Хав’єр Солана: «Ключі до більш глибоких відносин знаходяться не в деклараціях, а в конкретних результатах проведення політичних, економічних і соціальних реформ».

«Помаранчева Революція», парламентські вибори в березні 2006 року і формування нового уряду продемонстрували, що Україна консолідується як повноцінна демократична країна з ринковою економікою. Свобода ЗМІ посилилась. План Дій, який Україна підписала з ЄС у 2005 році вже забезпечив значну ступінь інтеграції. Зроблений суттєвий прогрес у впровадженні Плану Дій. Ясно, що Україна зробила величезні зусилля в просуванні важкого процесу реформування. Вжиті важливі заходи в боротьбі з корупцією та бідністю.

План Дій ЄС –України зосереджений на 14 пріоритетах і є корисним інструментом, за яким має послугувати більш практично діючий механізм.

Досягнутий прогрес відобразився на стосунках між Україною та ЄС. Європейський Союз надав Україні статус країни з ринковою економікою. Він допоміг їй у процесі входження до CОТ. Почалися переговори по спрощенню візового режиму, які буде закінчено у найближчому майбутньому. Проведено аналіз перспектив створення Зони вільної торгівлі. Це значне досягнення, яке націлено на майбутнє.
 
Європейський Союз і Україна поширили співпрацю в області спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Є одна сфера, де співпраця особливо вдалася – це врегулювання криз. Україна була дуже конструктивним партнером по зусиллям з політичного урегулювання придністровського конфлікту. За вимогою України та Молдови, Європейський Союз створив Прикордонну Місію, яка гратиме головну роль у знаходженні мірного вирішення цього тривалого конфлікту.

ЛИПЕНЬ 2006

Пріоритети Плану Дій у 2006 і 2007 роках

У 2006 і 2007 роках План Дій залишатиметься механізмом відносин муж Україною та ЄС. 

Протягом цього періоду, Україна повинна консолідувати свою політичну систему на базі розумної конституційної реформи і належної рівноваги між головними державними інститутами. Вона також повинна сприяти проведенню адміністративної реформи і реформу судової системи. Слід розробити і запровадити Новий Національний Антикорупційний План.
 
Прийняття і запровадження закону про незалежність державного радіо та телебачення буде важливим внеском у забезпечення поваги свободі ЗМІ і свободі висловлювання, що є ще одним пріоритетом Плану Дій. ЄС і Україна повинні будуть поліпшити свій політичний діалог, акцентуючи увагу на посиленні співпраці в сфері кризового менеджменту і врегулюванні позицій України та ЄС у регіональних і міжнародних питаннях. Сфери роззброєння і невикористання балістичних ракет є такими питаннями, де Україна та ЄС можуть поглибити свої відносини. Обидва партнери повинні націлюватись на успішне вирішення Придністровського конфлікту.
 
Що до вступу до СОТ, Україна має прийняти залишені в Верховній Ряді законодавчі акти та завершити двосторонні переговори.

ЄС слід і надалі підтримувати спроби України приєднатися до СОТ через свої контакти з ключовими учасниками переговорів. Допомога ЄС має бути запропонована і в відповідності необхідних вимог. Україна повинна показувати прогрес в усуванні експортних і імпортних обмежень згідно  Угоди про партнерство і співпрацю, включаючи зменшення експортних митних зборів та заборону на експорт. Стосовно ділового клімату, Україна має зобов’язатися і надалі зменшувати надмірне регулювання, особливо у відношенні прозорості та передбачуваності. Всебічна оцінка державної бюджетної системи повинна привести Україну до поліпшення процесу розробки та виконання бюджету.

2006 рік має побачити завершення переговорів про повторний вступ та про спрощення візового режиму з метою їх одночасного впровадження. План Дій України про вільний рух товарів, узгоджений в грудні 2005 року, повинно виконати з метою проведення переговорів з Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

ЄС і Україна повинні звернути приоритетну увагу збільшенню міжлюдських контактів, особливо серед молоді та в сфері освіти. Справедливість, Свобода і Безпека залишаються питаннями особливої уваги  в межах Плану Дій. Національна програма TACIS  має забезпечити достатній доступ України до допомоги ЄС, розміри якої повинно збільшити згідно Угоди про Європейське Добросусідство та Партнерство. Весною 2006 року  запуск твінінгової програми і започаткований збір пропозицій відкриває новий етап  надання України допомоги з боку ЄС.

Перевірка здійснення  Плану Дій та Угода про Асоціацію

Європейський союз незабаром розпочне процес перевірки виконання Плану Дій. Він повинен супроводжуватись відкриттям дискусії про майбутню розширену угоду, яка передбачена Європейським Союзом і яка прийде на зміну існуючий Угоди про Партнерство і Співробітництво.

YES думає, що це має бути угода про асоційоване членство за зразком угод, підписаних на початку 1990-х років при недавнім входженні країн Східної Європи в Європейський Союз.
 
Адже Європейський Союз зрештою підписав же угоди про асоційоване членства з такими віддаленими країнами, як  Чилі. І не має ніяких причин, по яких би він не повинний підписати таку ж угоду з Україною. Підготовча робота в рамках цієї угоди має розпочатись у середині 2006 року, тому ці переговори можуть бути закінчені на  початку 2007 року, щоб успіти набути чинності з 1 січня 2008 року.

Процес складання проекту цієї розширеної угоди є ексклюзивним. С подачі Комісії, до нього повинні бути притягнуті країни-члени ЄС, а також Україна. Було б корисним проведення серії семінарів, присвячених обговорюванню майбутньої Угоди ЄС і України про надання статусу асоційованого члену за участю представників усіх країн-членів, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Секретаріату Ради і України.
 
Головною складовою Угоди про асоційоване членство повинне бути подальше розширення чотирьох свобод - вільний рух товарів, капіталу, послуг та людей – у відносинах між Україною та Європейським Союзом. Угода про асоційоване членство повинна досягти створення зони вільної торгівлі меж ЄС і Україною. Політичний діалог слід розширювати при все більшому залученні України до діяльності  Європейського Союзу в межах Спільної зовнішньої та безпекової політики.

Окрема глава має торкатися питання енергобезпеки. Україна є найголовнішим партнером Європейського Союзу в якості головного енергетичного центру і транзитної країни більшої частини імпорту ЄС. Положення відносно прозорості контактів по енергоресурсах повинні стати частиною нової Угоди. Підвищення надійності енергетичної транзитних системи буде вагомим внеском до ще тісніших відносин ЄС і України.

Подача заявки на членство в ЄС

Україні слід розумно розрахувати час своєї заявки на членство в ЄС. Передчасна подача заявки до вступу, хоча і підтверджує європейський вибір України, ризикує бути негайно відхиленої ЄС.

Очевидно, що Україна не буде готовою стати кандидатом на членство в ЄС у найближчі декілька років, і Європейський Союз  у найближчі десять років також не буде готовий розглядати можливість свого подальшого розширення.
 
У 2010-2011 роках Україна має підготувати проект Стратегії вступу в ЕС,  де вона розтлумачить найважливіші реформи, які їй потрібно впровадити для того, щоб стати  спочатку кандидатом, а потім  членом Європейського Союзу. Цей документ повинен бути всебічним та показувати на скільки просунулася країна у цьому напрямку та на скільки вагомим є  її намір здійснити ці реформи. Стратегія вступу до ЄС повинна відкривати дорогу для подачі заявки України на членство. Іншими словами, Україні потрібно продемонструвати, що її заявка на членство в ЄС не є політичним кроком, а є результатом добре структурованого процесу.

Подачу заявки слід супроводжувати інтенсивною дипломатичною кампанією, інформуючи установи ЄС і країни-члени ЄС про результати впровадження українських реформ і про виконання Україною своїх європейських зобов’язань. Подача заявки України в ЄС може  бути спланована на другу половину 2011 року під час головування Польщі в Раді Європейського Союзу. Керівництво ЄС потім розпочне стандартну процедуру та зобов’яже Європейську Комісію висловити свою думку про заявку України на її членство.

Період після подачі заявки буде мати найважливіше значення для  перспектив входження України до ЄС. Уряд повинен прикласти всіх можливих зусиль, продемонструвати, що його реформи є важливими та необоротними діями. Уряд має допомогти Європейській Комісії в  її намаганнях  детально вивчити умови членства України в ЄС. Необхідно попросити Комісію надати свій висновок не пізніше ніж через рік після того, як Україна подасть  свою заявку. Є три можливих сценарії можливих дій Комісії. Вона може висловити позитивну думку і рекомендувати відкрити переговори. Думка може бути і  негативною з рекомендацією продовжувати докладати зусиль щодо членства. Комісія також може рекомендувати Раді надати Україні статус кандидата на входження до ЄС, в той же час вказавши, що переговори щодо входження повинні розпочатися як тільки Україна досягне значного рівня відповідності критеріям членства. Всі три сценарії вже застосувалися в минулому. Жоден з них не значить, що Рада не повинна прийняти рішення щодо відкриття переговорів. Проте,  зрозуміло, що позитивна думка це саме те, що Україні необхідно для поступового  прогресу процесу вступу.

Можливо, що до того часу знову з’явиться питання про спроможність ЄС до  подальшого розширення, що стане ключовою темою  дебатів. Україна мало, що може зробити напряму  для інституційного поглиблення Союзу. Однак, це повинно сприяти прагненням країн-членів ЄС щодо просування внутрішньої реформи ЄС. Як це було у минулому, розширення Союзу має відбуватися разом із поглибленням інтеграційного процесу та спрощенням процедур. Україні також буде надано пораду щодо проведення експертного вивчення наслідків її заявки на членство в ЄС. Слід запросити, принаймні,  два чи три головних європейських дослідницьких інститути для вивчення впливу членства України на її політичне, економічне та соціальне життя. Слід пам’ятати, що подача заявки на членство України співпаде із заключним етапом переговорів щодо фінансових перспектив на 2014-2020 рр. Тому країна має бути в змозі продемонструвати, що її передвступні потреби будуть скромними у порівнянні із загальним бюджетом ЄС, тоді як виграш від поступового наближення України до стандартів ЄС значно перевищить витрати.

Переговори про вступ

Після висловленої Комісією позитивною думки, Рада має прийняти рішення щодо визнання  кандидатського статусу України і відкрити переговори про її вступ протягом 2013 року. Початок переговорів щодо вступу тоді може бути заплановано на 2014р.

У підготовчий період до прийняття Радою рішення щодо надання Україні статусу кандидата, а потім відкриття переговорів  щодо її вступу, Київ повинен забезпечити такий механізм переговорів, який би не створював умови для групового входження до ЄС, як відбувалось при попередньому розширенні. Копенгагенські критерії повинні залишатися основою для  поступового просування України у підготовчий період. Більш того, існують важливі запобіжні заходи  в переговорних механізмах, які були запропоновані Туреччині та Хорватії з метою врегулювання входження до ЄС майбутніх претендентів, таких як Україна.

Тоді Україна повинна негайно створити команду, яка буде займатися переговорами щодо її входження до ЄС. Її повинно бути створено на державному рівні для безперешкодного прийняття рішень та належного виконання своїх задач. Україна повинна також посилити свою Місію до Європейського Союзу і до своїх посольств у країнах-членах ЄС.

Україні слід добре підготуватися до процедури скринінгу законодавства спільноти, яка почнеться після відкриттям переговорів про вступ. Їй також слід наполягати на відкритті перших глав переговорів до повного завершення процедури скринінгу.

Взагалі, Україна може очікувати на початок переговорів через 4 – 5 років.
  
Вірогідно, що заключний етап її переговорів щодо входження співпаде з завершенням переговорів про Фінансові Перспективи на 2021-2027 рр., які очікуються весною 2019 р. Можна не мати сумніву, що завдяки розмірам сільськогосподарського сектору України та її потребам, що розвиваються, витрати на її входження в ЄС будуть важливим фактором в переговорах про Фінансові перспективи.

Україні потрібно буде обговорити кількість перехідних етапів для застосування законодавства спільноти в таких найбільш чуттєвих секторах, як навколишнє середовище, вільний рух капіталу чи політика конкуренції. В свою чергу, Україна має очікувати, що Європейський Союз наполягатиме на перехідному періоді у відношенні вільного руху людей, а також на тому, щоб українським фермерам було надано час для поетапного транзиту  до повних платежів в рамках Спільної сільськогосподарської політики. Кожне попереднє розширення буде матиме свої негативні наслідки на умови, з якими Україні прийдеться упокоритися. Буде виправданим для Українського уряду з самого початку  вимагати чесного та рівного відношення. В той же час, розумно буде для Києва підготувати громадську думку жорстоких вимог до членства. Може вважатись доведеним, що гарантійні положення, які були частиною попередніх пакетів розширення, будуть також запропоновані для механізму входження України в ЄС. Вони мають включати спеціальні положення, які дозволяють можливу відстрочку вступу Болгарії та Румунії на рік.

По завершенню переговорів, можна очікувати впродовж 3-4 місяців процесу підготовки проектів Угоди про Вступ в ЄС, з вірогідною дати її підписання в липні 2019 року. Приймаючи в увагу ратифікацію Угоди, членство України в ЄС відбудеться  протягом 2020 року. Україні прийдеться організувати могутню кампанію для своєчасної ратифікації Угоди. Вона також має показати, що здатна запровадити діюче в рамках ЄС законодавство після  набуття членства. Проте, за умов надання справі входження України в ЄС  найвищого пріоритету, цілком можливо, що Україна стане членом Європейського Союзу в 2020 році. В такому разі, процес Європейської інтеграції буде близький до завершення, оскільки це питання стосується географічного параметру. Розширення, ця найбільш вдала спроба Європейського Союзу, до того часу перетворить Україну на горду, сучасну і динамічну європейську країну.

Сценарій достатньо досяжний. Його виконання залежить від політичної волі. Навряд чи зміг би Європейський Союз зробити більше для сусідньої країни, ніж запросити її стати членом ЄС.

Agenda 2020 (pdf)